Після того, як Т'єрі Анрі та Пол Скоулз тріумфально повернулися до своїх
колишніх клубів, у багатьох футболістів виникла ідея піти за їх
прикладом. Нижче наведено стенограму розмови Андрія Шевченка із головним
тренером "Челсі" Андре Вільяш-Боашем. В ході розмови український форвард
пропонує свої послуги "Аристократам".

Шевченко: Я повертаюся!

Вільяш-Боаш: Шо?!

Шевченко: Я повертаюся! "Челсі" необхідна допомога, тож я повертаюся, щоб допомогти!

Вільяш-Боаш: А ви...

Шевченко: Андрій Шевченко! Я забив декілька голів за "Челсі" в 2006-2009 роках.

Вільяш-Боаш: А. Добре. Мені тоді було 12 років, тож вибачте, що я вас не пригадаю.

Шевченко (сміється): Та все нормально. Деякі з моїх колишніх партнерів все ще тут, і вони теж мене не згадали.

Вільяш-Боаш: Тож - чому ви тут? Ви продаєте підписку на журнали чи ще щось?

Шевченко: Ні, ні! Я тут, щоб грати! Я дивився матчі "Челсі" в бібліотеці на
комп'ютері і відзначив для себе, що цей божевільно дорогий
Торрес конкретно здав. Я маю на увазі: що сталося з цим хлопцем? Ви
платите такі гроші за нападника, а він несподівано забуває, як забивати
голи? Який дивакуватий! Тож я домовився з "Динамо" Київ, щоб мене відпустили
до кінця сезону, і тепер я можу показати йому, як треба забивати.

Вільяш-Боаш (задумливо): Навіть не знаю...

Шевченко: Гол Шевченка! Це те, що завжди звикли говорити фани "Челсі" і посміхатися після цього, бо робити так дійсно правильно.

Вільяш-Боаш: Як вам вдалося повернутися сюди?

Шевченко: Я згадав Піта на прохідній. Почав кричати і він впустив мене.

Вільяш-Боаш: Чому б вам не піти, а я зателефоную вам, коли ви нам будете необхідні? Добре?

Шевченко: Як скажете, бос! Я готовий на суботу. З ким ми граємо? "Дербі Каунті"?

Вільяш-Боаш: Ні.

Шевченко: Окей. Хто б це не був, я поставив, що заб'ю їм більше, ніж
цей лузер Торрес. Правильно? Гол Шевченка! Ха-ха, це дійсно правильно.

Вільяш-Боаш: Добре. Мені дійсно потрібно йти. Ви ж розумієте, що я з вами не розмовляв?

Шевченко: Ясна річ. Я розумію, що вам потрібно переробити під мене
тактичну схему. Я буду у моїй давній лондонській тусовці, в KFC
(Kentucky Fried Chicken - мережа ресторанів фастфуд). Ніщо так не дає
відчути Лондон, як KFC.

Вільяш-Боаш: Угу. Бувай, Алекс.

Шевченко: До побачення!